Погляд у історію кафедри

Ім’я професора Г.Ю.Маліса увійшло в історію світової психіатрії, як автора інфекційно-токсичної (вірусної) природи шизофренії. Професор Г.Ю.Маліс був досвідченим педагогом, талановитим науковцем, здібним організатором, висококваліфікованим лікарем психіатром. Його науковий доробок досить різноманітний і вагомий. Це наукові праці не тільки з психіатрії, але й із загальної психології, вікової психології, кримінальної і судової психології та психіатрії, військової психології. Під керівництвом професора Г.Ю.Маліса виконали кандидатські дисертації лікарі-психіатри Г.П.Касько („Переливание крови в терапии нейропсихических расстройств астенической природы”, 1959), Х.В.Фінкельштейн („Клиника, лечение и профилактика послеродовых психозов”, 1966). Асистентами кафедри психіатрії працювали кандидати медичних наук М.Й.Клейман, Г.П.Касько.Г.Ю.Маліс був першим науковим керівником студентського наукового товариства. За його редакцією вийшли з друку кілька збірників студентських наукових праць, майбутніх професорів, доцентів (А.Т.Філатов, Д.Д.Зербіно, Г.Т.Писько, О.М.Синчук, О.Д.Юхимець, К.С.Тітенко та ін.).

У 1963 році асистентом кафедри (після закінчення аспірантури при кафедрі нервових хвороб) призначено кандидата медичних наук В.І.Курика.

Впродовж 1963/1964 навчального року кафедру очолював доцент Б.В.Шаров. У 1965/1966 навчальному році у зв’язку із зміною навчального плану, викладання психіатрії не передбачено, і кафедра психіатрії реорганізована в курс, який був приєднаний до кафедри нервових хвороб (завідувач – професор С.М.Савенко). У 1968 році функціонування кафедри психіатрії поновлено і на посаду завідувача обирається доцент Юрій Андрійович Антропов (1968 – 1979 рр.), який до цього працював на кафедрі психіатрії Луганського медичного інституту. У 1970 році Ю.А.Антропов захищає докторську дисертацію на тему: „Парафрения и парафренные синдромы”, в якій розкрив клініко-патофізіологічну суть такого складного і до деякої міри спірного, з точки зору класифікації, захворювання. У 1973 році Ю.А.Антропову присвоєно звання професора.

Під керівництвом професора Ю.А.Антропова на кафедрі продовжується вивчення патофізіології вищої нервової діяльності при психічних розладах судинного генезу, інфекційних та епілептичних психозах. Вивчалася типологія особистості і клінічні прояви психічних захворювань. Науковий доробок професора Ю.А.Антропова за час завідування кафедрою складає понад 70 друкованих праць, в тому числі монографія „Догляд за хворими у психіатричному стаціонарі” (1980). В цей час викладачами курсу психіатрії працювали кандидати медичних наук Г.П.Касько, В.І. Курик, а з 1972 року – І.П. Дищук, який закінчив аспірантуру при кафедрі нервових хвороб. В кінці 1975 року Г.П.Касько переходить на посаду лікаря-консультанта психіатричної лікарні і її місце займає доцент В.М.Підкамінний, який працював у Запорізькому медичному інституті.

У 1978 році відбулося об’єднання кафедри нервових хвороб і кафедри психіатрії в кафедру нервових хвороб та психіатрії, яку очолював до 1979 року професор Ю.А.Антропов.

З 1979 по 1981 рік обов’язки завідувача кафедри нервових хвороб та психіатрії послідовно виконували доценти В.М.Підкамінний і Ю.Г.Прасол.

З 1981 по 1992 рік кафедру нервових хворою та психіатрії очолював доктор медичних наук, професор Василь Кирилович Чернецький, а з 1992 року він працює професором кафедри. Саме в Буковинській державній медичній академії в повній мірі розкрився науковий, педагогічний, організаторський талант і високий професіоналізм клініциста, особливо в галузі топічної діагностики нервових захворювань.

Під керівництвом професора В.К.Чернецького проводилися глибокі комплексні наукові дослідження з актуальних питань неврології. Співробітниками кафедри розроблялися клініко – діагностичні критерії (РЕГ, ЕЕГ), вміст інсуліну та катехоламінів в еритроцитах крові, імунореактивного інсуліну в крові та ін. у хворих з хронічною недостатністю мозкового кровообігу і мозковими інсультами при церебральному атеросклерозі та гіпертонічній хворобі. Започатковане комплексне вивчення клініки, діагностики, лікування та реабілітації хворих на судинну патологію головного мозку із залученням кафедр академії (гістології, соціальної медицини та ООЗ, медичної хімії) та інших навчальних закладів і НДІ України і Білорусії. Результати наукових досліджень співробітників кафедри знайшли своє відображення у більш, ніж 300 наукових працях, в тому числі у 2 монографіях В.К.Чернецького (у співавторстві): „Диагностика и лечение ранних стадий сосудистой патологии мозга”(1992) та ”Мозговой инсульт: реабилитация двигательных нарушений” (1995). Під керівництвом професора В.К.Чернецького підготовлені і захищені дві дисертації: І.І.Кричун (2000) і Н.В.Васильєва (2000).

Велику роль професор В.К.Чернецький приділяв навчально – методичній роботі. У різні роки ним особисто і за його редакцією видано більше 30 методичних рекомендацій для студентів, лікарів-інтернів і лікарів невропатологів, в тому числі два навчальних посібники: „Методи дослідження у клініці нервових хвороб” та „Принципи побудови топічного і клінічного діагнозу”.

Викладачами кафедри нервових хвороб та психіатрії працювали:

з курсу нервових хвороб і нейрохірургії – доценти Ю.Г.Прасол та Д.В.Куліков, асистенти В.М.Паляниця, І.Я.Кричун; з курсу психіатрії – доценти В.М.Підкамінний та І.П.Дищук, асистент В.І. Курик.

У серпні 1992 року на посаду завідувача кафедри нервових хвороб та психіатрії обрано кандидата медичних наук, доцента Івана Петровича Дищука, випускника Чернівецького медичного інституту (1992 – 1998 рр.). І.П.Дищук працював асистентом кафедри психіатрії, доцентом кафедри нервових хвороб та психіатрії. З 1977 по 1980 рік перебував у закордонному відрядженні в Алжирській народній демократичній республіці, де займав посаду завідувача клініки психіатрії медичного факультету університету м. Оран. Він вів педагогічний та лікувальний процеси – читав лекції з психіатрії, проводив практичні заняття із студентами, лікарями-інтернами, лікарями резіданами, готував науково-педагогічні кадри для медичного факультету цього університету, проводив лікувально – консультативну роботу.

І.П.Дищук автор більше 100 наукових та науково – методичних праць, в тому числі „Короткого тлумачного словника психіатричних термінів” (1993), методичних рекомендацій „Загальна психопатологія” (1996) у співавторстві з В.Г.Деркачем та В.І.Куриком, навчальних посібників – „Клінічні задачі з психіатрії” (2000) у співавторстві з В.Г.Деркачем та В.І.Куриком. За редакцією І.П.Дищука підготовлено навчальний посібник „Невідкладна допомога в психіатрії” (2002)- автори: І.П.Дищук, В.Г.Деркач, Р.І.Рудницький, В.І.Курик, С.М.Русіна. І.П.Дищук є співавтором першого фундаментального підручника „Психіатрія” (2001) для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Доцент І.П.Дищук приймав активну участь у підготовці навчально – методичних матеріалів для відкриття в академії медико-психологічного факультету. З його участю підготовлено: концепцію з підготовки фахівців зі спеціальності 7.110110 – „Медична психологія”, навчальний план, освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста лікар-психолог. Він, разом із співавторами, підготував державні програми з „Основ медичної психології” та „Патопсихології” для студентів медико-психологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації за спеціальністю „Медична психологія”.

За час перебування доцента І.П.Дищука на посаді завідувача кафедри нервових хвороб та психіатрії на кафедрі працювали: професор В.К.Чернецький, доценти Ю.Г.Прасол, Д.В.Куліков, В.Г.Деркач, асистенти В.І.Курик, В.М.Паляниця, І.Я.Кричун, Р.І.Рудницький, С.М.Русіна, Н.В.Васильєва, І.І.Кричун. та молоді викладачі, аспіранти, а саме: асистенти – психіатри: В.Г.Деркач, Р.І.Рудницький, С.М.Русіна, асистенти – невропатологи: І.І.Кричун, Н.В.Васильєва.

Співробітники кафедри продовжували вивчати стан компенсаторно – пристосувальних можливостей при порушеннях мозкового кровообігу, зокрема викладачі психіатри розробили клінічні, електрофізіологічні, біохімічні та психологічні критерії діагностики хронічної недостатності мозкового кровообігу у хворих на алкоголізм з відповідною корекцією лікуванням. Ці дослідження проводилися під керівництвом професора В.К.Чернецького.

З 1998 р. і по теперішній час кафедру нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка очолює доктор медичних наук, професор Валерій Мелетійович Пашковський, випускник Чернівецького медичного інституту. Після закінчення аспірантури на кафедрі анатомії людини працював асистентом цієї кафедри. З 1991 р. по 1994 ррррр р. займав посаду асистента кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, а з 1994 р. по 1998 р. - асистент кафедри нервових хвороб та психіатрії нашого інституту. У 1997 році закінчив 3-річну докторантуру у Харківському інституті удосконалення лікарів, де захистив докторську дисертацію на тему: „Мозкові інсульти (профілактика, диференційна діагностика, лікування та реабілітація)”. Вчене звання доцент отримав у 2000 р., професор – у 2001 р.

Професор В.М.Пашковський - автор багатьох наукових праць, в тому числі монографії “Інсульти мозку: особливості епідеміології та відновлення пошкоджених неврологічних функцій, діагностика і лікування” (детальніше – див. рубрику «Коллектив кафедри» підрозділу «Нервові хвороби»). Колектив кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології творчо працює над вивченням етіології, патогенезу, клініки, перебігу, діагностики, лікування і реабілітації хворих, удосконаленням навчально-виховного процесу, практичної допомоги лікувально-профілактичним закладам охорони здоров’я Буковини, примножуючи славні традиції своїх вчителів та Буковинського державного медичного університету.